Ми з моїми учнями 6-А класу вирішили відродити давню традицію щедрування. Дякуємо родинам, які радо і гостинно зустрічали маленьких гостей. По-справжньому щедро пригощали, а ми старалися принести радість і дух свята у кожен дім.
Ось таку статтю про нас написала в газету "Перемога" випускниця ЗОШ №2, тепер уже студентка факультету журналістики Ратошнюк Інна.
ЮНІ ЩЕДРУВАЛЬНИКИ ВІДРОДЖУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ
Щедрий вечір у 2017 році поєднався із містичною датою – п’ятницею 13. Але народні забобони, що їх приписують цьому дню , не завадили учням школи №2 пронести вулицями рідного Фастова давню традицію – щедрування.
Після заходу сонця шестикласники разом зі своїм класним керівником, переодягнувшись у відповідні костюми і озброївшись різдвяним атрибутом – віфлеємською зіркою – ходили по оселях.
“Усі до хати! Будемо щедрувати! Щастя й радості бажати!”– вигукували діти, заходячи у двір. Вони влаштовували справжні театральні дійства, бажаючи господарям добра і звеселяючи їх жартівливими сценками. А ті, переповнені емоціями, обдаровували щедрувальників різними смаколиками.
Від оселі до оселі лунав дитячий сміх і щира українська щедрівка. Під місячним сяйвом дітлахи вітали з Новим роком перехожих, які були приємно здивовані несподіваним для них дійством. Прикро, що звичні у минулому українські традиції сьогодні є для багатьох диковиною…
“Так сталося, що молодь останнім часом почала забувати народні традиції. Тому ми поставили собі за мету їх відновити і показати дітям, як колись святкували Щедрий вечір. Щоб вони дізналися про обряд “Водіння кози”, Маланки, згадали наші гарні українські щедрівки. Ми ходили не заради заробітку, а щоб створити гарний настрій, відчути дух колишнього, відродити наші обряди”, – каже класний керівник Жанна Демченко.
Діти нагадали нам і самим собі, що потрібно пам’ятати традиції свого народу. Адже ми отримали у спадок величезний скарб звичаїв, який маємо берегти і передавати наступному поколінню. Бо свята й обряди – це складова української культури. А наш народ має багату культуру, якою ми маємо пишатися!
Інна Ратошнюк, студентка факультету журналістики
